2
1.4k VIEWS
In progress - New chapter Every 2 days
reading time
AA Share

Так це я, просто я.

Привіт я Емілі, мені шістнадцять. Я маю багато друзів, займаюсь танцями та плаванням.

Думали почути це?Ні все набагато складніше.

Так, я Емілі і мені шістнадцять, але я зовсім не маю друзів.Танцювати це моя мрія, але всі тренера кажуть що з моїм талантом можна тільки піти книги писати.Ну, а я, що. Я дійсно пішла писати книги. У мене багато чого не виходило, але я не здавалась. Місяць тому я випустила свій власний детиктив.Я думала, що моє життя наладилось, але булінг у школі давав про себе знати.

Одного не сонячного ранку,ПОХМУРОГО РАНКУ, я як завжди почала збирати в школу. Кожного дня все начебто повторювалось, збиратись в школу вже не було для мене якоюсь подією, як я думала в початкових класах.

Вийшовши з дому я як зазвичай сідаю на свій ніжно блакитний велик.Їхати мені не довго, всього 10 хвилин.

Як тільки я наблизилась до школи я знову почула цей голос, голос головної дівчини школи, Маї.Вона завжди думала, що в цьому світі є тільки вона.Завжди задирала всіх дітеї, які просто їй попадали під око.

Я швидко припаркувала велосипед і побігла в школу. Першим уроком була географія, я не скажу, що вона мені не подобається, просто на ній так нуудноо.

Вийшовши з кабінету мене оточила компашка Маї, і сама Мая в тому числі.

Мене зхватили за мій бомбер і потягли в жіночий туалет на четвертому поверсі.В нього ніхто ніколи не заходив.

Мая: Ну, що догралася.

Вона завжди звинувачувала мене у всьому, страшно було уявити, що Мая скаже мені цього разу.

Емілі:Але ж я...

Лінда: Мовчи!!

Інші дівчата схопили мене за руки, а Мая взяла мій рюкзак.Я вже все зрозуміла. Вона відкрила його і викинула всі мої речі в раковину, а пізніше ввімкнула воду.

Дівчата вишли з туалету сміючись з мене.

Емілі:Я вас ненавиджу!От би все змінилось, прямо сьогодні, не хочу більше жити в цьому світі!!

Я зібрала всі свої речі, і пішла на уроки. Наш робочий день закінчився і я вже ішла до велика. Але раптом я дещо помітила, в корзині мого велосипеду.

Емілі:Що це?

Я з цікавістю розглядала зеркальний амулет.

Емілі:Потрібно його занести на вахту.

Але сталося щось нереальне, як тільки я доторкнулась до амулету, я опенилась десь в незнайомому місці.

Емілі:Це ж просто сон?Невже моє бажання збулось.

Насправді я була надзвичайно налякана, але не показувала цього.

І тут був головний шок!

Мая простягла руку, допомагаючи мені встати.На її лиці була посмішка.

ВОНА ПОСМІХАЛАСЯ МЕНІ?!!??! МАЯ МЕНІ ПРИВІТНО ПОСМІХАЛАСЯ?

Мая:Дівчата зараз підійдуть, я планувала піти по морозиво, ти з нами?

Я все ще не відійшла від шоку.

Емілі: Мая? Має це ти?

Мая:Ну звісно я, а хто ж іще?

На моєму лиці з'явилися велика посмішка.Я завжди хотіла цього, завжди хотіла друзів.

Емілі:Вибач, просто не виспалась.

Лінда:А ось і ми.

Дівчата підбігли до нас, і міцно обняли.Там були Танья,Шелта,Єва,Лінда і Ксавьє. Стоп. Ксавьє?Якого чорта тут він робить.

Моє серце почало швидше битися, я почервоніла.Так так, це мій краш.Я чула, що в нього була закохана половина школи, але мені було всеодно.

Єва:То ми йдемо по морозиво?

Мая: Авжеш..

Так і пройшов цей день, я сумувала за сім'єю, а якщо вони вже викликали поліцію??Такі думки лізли одним за одним.

Ксавьє: В тебе все нормально?Виглядаєш засмучено.

Емілі:Мг.. я в нормі.

Танья: Хто залишиться у мене на ночівлі?

Всі в один голос промовили:Яяя

Я теж погодилась.

Коли годинник пробив дванадцяту, я відчула дивний рух. Знову я опинилася поруч із школою, але цього разу вже в старому, суворому сввті.Там де мене не чекають друзі.Мая знову мене ображає.

Всю ніч я не могла заснути.Думки про сьогоднішній день просто мучили мене.Я запитаю завтра вранці.

Емілі:Точно!Я запитаю щавтра вранці у мами.Може вона знає, що це таке



Dec. 27, 2023, 9:11 p.m. 0 Report Embed Follow story
3
To be continued... New chapter Every 2 days.

Meet the author

Comment something

Post!
No comments yet. Be the first to say something!
~